Про дитячий будинок сімейного типу та патронатну сім'ю
Дитячий будинок сімейного типу (далі ДБСТ) – це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Основна мета прийомної сім’ї/ДБСТ – забезпечити сімейне виховання дітей, які за певних життєвих обставин позбавлені можливості виховуватися у своїй родині. До прийомної сім’ї/ДБСТ можуть бути влаштовані діти-сироти та діти, у яких є батьки, але вони з певних причин не в змозі їх виховувати: у зв’язку з хворобою, перебуванням у місцях позбавлення волі, на заробітках, в полооні , на окупованих територіях, тощо. За сприятливих обставин, після повернення батьків діти також можуть повернутися в рідну сім’ю. Держава підтримує прийомну сім’ю/ДБСТ. Прийомна дитина/дитина-вихованець зберігає статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування і користується усіма відповідними пільгами. Прийомні батьки та батьки-вихователі отримують від держави щомісячні кошти на утримання дитини та грошове забезпечення, як винагороду за виховання. Місячна норма соціальних виплат на дітей складає 2,5 неоподаткованих прожиткових мінімуми визначених законодавством для даного віку дитини, для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткових мінімуми. Крім того, прийомні батьки отримують грошове забезпечення (заробітна плата) у розмірі 1прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину, незалежно від розміру пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину-вихованця та на кожну прийомну дитину.
Прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату від держави взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У разі утворення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть за державну плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини). Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування перебувають у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації – до 23 років, або до закінчення відповідних навчальних закладів. При вихованні вищезазначених категорій дітей, прийомні батьки, батьки-вихователі ДБСТ звільняються від мобілізації в Збройних Силах України.
26 січня 2016 року у нашій країні був ухвалений Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», який вперше в українському законодавстві закріпив таку сімейну форму влаштування дітей, як патронатна сім'я. Для України це нове явище, проте в розвинених країнах завдяки такій формі влаштування дітей практично не існує дитячих будинків. Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім'ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками, або іншими її законними представниками.
Патронатна сім'я – тимчасова форма влаштування: термін перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців. За наявності обставин, що обґрунтовують потребу й доцільність перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя триваліший термін, орган опіки та піклування може його продовжити, однак не більш ніж до шести місяців. Патронатний вихователь – це особа, яка за участю членів своєї сім'ї надає соціальні послуги з догляду, виховання і реабілітації дитини у своїй сім'ї.
Патронатним вихователем може бути повнолітній громадянин України, який має досвід виховання дитини і відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання і реабілітації дитини у себе вдома.
