Знайти розраду у театрі та навіть у дорослому віці спробувати себе у ролі актора – так само нормально, як після роботи поспішати на уроки гри на укулеле чи по вихідних вчитися танцювати бачату
Адже головне не те, що і як ми робимо, а які емоції нам це дає. І вистава у крихітній студії, де заледве вмістяться 10-20 друзів і знайомих – це не менш хвилююче та зцілююче, ніж в аншлаг вийти на сцену Національної опери.
«Так трапилося, що окрім свого покликання – акторства, про яке я мріяв ще зі шкільних років – довелося побувати в різних іпостасях. Випуск 90-х років і великий занепад театру як такого. Важко було потрапити, куди хотів, важко було отримати роботу. Але сидіти не міг і робив якісь менеджерські речі, мистецькі заходи, громадські активності. На момент, коли я мав честь захищати країну, для мене найголовнішим було, що я солдат. І це теж для мене дуже дорого. Але головну складову психофізичної стійкості завжди отримував саме від ролей, від моїх героїв. І навіть якщо вистава йде один раз в 3-4 місяці, то я вже її чекаю. У цьому моє внутрішнє зміцнення, очищення, моя сповідь і ще цілий спектр речей, які дають мені твердість. Я іноді себе почуваю на сцені спокійніше і більш психологічно захищеним, ніж у житті», – розповів у прямому ефірі на сторінці Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Євген Нищук, генеральний директор – художній керівник Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.
Знайти власний рецепт стійкості можна, тільки якщо пробувати щось нове. А от перед акторством людей найчастіше зупиняє страх публіки – саме вийти та виступити перед глядачами. Євген Нищук пояснює: хвилювання – це добре, так обов’язково має бути. Це означає, що ви – жива людина і робите щось щиро, а не штучно. Навіть досвідчені артисти хвилюються через велику присутність людей. Але коли це тремтіння проходить – йому на зміну стають захист і внутрішнє зцілення.
Особливо важливим є й зворотний відгук. Євген Нищук зізнається: іноді спеціально приходить під кінець вистави, щоб подивитися на реакцію глядачів. І люди аплодують по 5-10 хвилин. А це, між іншим, не тільки враження від побаченого на сцені та вдячність акторам, а й один з рятівних інгредієнтів для ментального здоров'я.
«На якійсь хвилині складається враження, що глядачі вже аплодують самі собі або одне одному в залі. За те, що вони тут разом присутні. За те, що вони прийшли дивитися в цей складний час виставу. За те, що змогли зібратись, а отже – продовжуємо жити і боротися. Оплески – це елемент потужного заряду стійкості. Просто спробуйте відчути цю особливу нотку. Подивіться, як це роблять люди навколо. Це такі неймовірні враження, що вони манять та зумовлюють піти на ще одну виставу», – зазначив керівник театру.
Не дарма театральне мистецтво називають інструментом двобічного вивільнення. Побачене іноді повертає у складну реальність, але дає можливість не тримати у собі сльози та біль. Адже яку б зовнішню броню людина не створила – всередині вона лишається сам на сам з собою та справжніми почуттями. І кожен сеанс вивільнення приносить полегшення та зменшує травму. Крім того, у часи війни театри адаптуються, щоб не нашкодити глядачам, і завчасно попереджають про тригери.
«Ми розуміємо, що є і психологічні речі, є і фізичні після контузій, конкретних поранень, травм, які викликають ту чи іншу реакцію. Ще на початку було декілька випадків, коли глядачі відчували дискомфорт. Тоді хтось із працівників підтримував, або виходили разом, або людина відразу стабілізувала свій стан. І ми зрозуміли, що треба обов'язково попереджати. Тепер ми робимо оголошення про те, що в даній виставі є, наприклад, звуки пострілів чи сирен, просимо звернути на це увагу, бути психологічно готовими. І наголошуємо: «У нашому театрі ви можете відчувати себе у безпеці». І навіть ця фраза додає певну фінальну психоемоційну готовність до того, що відбуватиметься відповідно до сюжету», – пояснює Євген Нищук.
Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, яка впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська.
Повний запис ефіру з Євгеном Нищуком – за посиланням 
https://www.youtube.com/watch?v=yOfFf-TMEVo
Більше джерел для підтримки себе та людей поруч – на платформі «Ти як?» 
https://howareu.com
