Прибирання кладовища – це святий обов’язок кожного з нас перед рідними, що відійшли у вічність
Шанувати померлих, які були нам дорогими за життя – це не лише пригощати знайомих та сусідів цукерками і печивом у пам’ятні дати… Значно важливіше не забувати дорогу до місця останнього спочинку своїх рідних та близьких, аби їхні могили не перетворювалися на пагорби, порослі бур’яном, коли вже навіть неможливо встановити, хто тут похований.
Кладовище — це святе місце, адже там спочивають ті, хто відійшов у вічність. На кладовищах люди прибирають місця поховання. Проте виходить так, що в одному місці прибирають, а в іншому смітять. Зрештою дійшло до того, що біля могил, розташованих вздовж стежок, утворилися смітники. Туди зносять сухе листя, гілки, брухт від старих пам’ятників, вицвілі букети та різний пластик. Перед очима постає картина, яка не личить місцю, де покояться тіла рідних та близьких.
Треба пам’ятати завжди про те, що всі ми в боргу перед померлими бабусями, дідусями і батьками та рідними. У той час як деякі можуть не надавати значення тому, що потрібно бути вдячними нашим предкам, не можна не визнати, що, так чи інакше, ми дуже багато чим їм зобов'язані.
Закликаємо підтримувати чистоту та порядок на кладовищах, не створювати хаотичних сміттєзвалищ, а сміття відносити до спеціально відведених місць. Зміни починаються з кожного з нас! Не треба чекати, що це зробить хтось інший. Важливо не забувати дорогу до місця останнього спочинку своїх рідних та близьких.
Просимо всіх не чекати на Радоницю, а сходити на могили до своїх рідних для того, щоб прибрати сміття та сухостій, вирвати траву на могилі та сусідніх навколо, якщо вони не доглянуті, прибрати гілки та обрізати дерева, якщо вони ростуть поруч.
Давайте шанобливо ставитися один до одного та до місця останнього спочинку наших рідних та близьких!
